Значення вдячності для успіху дітей

Вільям Шекспір у своїй п'єсі «Король Лір» висловився про невдячних дітей досить критично: «Невдячність! Ти, демон із серцем мармуровим, коли ти в дітях проявляєшся – страшніша ти чудовиська морського!». Та й батьки іноді обурюються: «Я роблю все для моєї дитини, а їй мало!».

Тим з нас, хто турбується, що сьогоднішні діти не проявляють щирої вдячності та вважають, що мають право на все – не дивлячись на те, що ми робимо для них усе можливе, – не завадить взяти до відома та зрозуміти серцем кілька таких фактів. Учені нової галузі наукових досліджень – досліджень вдячності виявили, що дітей можна навчити подяки, тобто виховати в них це прекрасне почуття. Крім того, існує безліч переконливих причин навчити дітей бути вдячними долі.

Наука вдячності

Дослідники вдячності виявили, що це не просто позитивна особиста якість, що обумовлює вихованість. Вона повертається сторицею. Дитина, по-справжньому вдячна за все, що дає їй життя, найчастіше стає емоційно, фізично й соціально успішною. Ще одне дослідження виявило, що діти старшого віку (від 14 до 19-ти років), які вміють визнавати щасливий перебіг обставин та власне везіння, з більшою частиною ймовірності стають щасливими й відчувають менше депресії, заздрощів і меркантильності в житті. Також виявлено зв'язок між почуттям вдячності й високою академічною успішністю, хоча неясно, який із цих факторів впливає на розвиток іншого.

Вдячність відкриває доступ людині до великої кількості всього того, що її оточує, допомагає пізнати добро у своєму житті. Вдячна дитина відчуває більш глибокий зв'язок з батьками, їхню любов. У результаті, якщо вона може зрозуміти, що багато людей докладають достатньо зусиль заради її ж блага, її життя поліпшується.

Протягом останнього десятиліття експерти проводили так звані «інтервенції вдячності», в яких дітей – від дошкільнят до студентів ВНЗ – просили помічати добро в їх житті за допомогою серій завдань: від написання та прочитання листів вдячності до ведення журналу вдячності.

У цілому, результати були обнадійливими: коли дітей заохочують усвідомлювати радість і щедроти життя, вони стають більш вдячними так само, як і дорослі.

Кого можна вважати вдячною людиною?

Проте вченим ще багато що належить дізнатися про дітей і вдячність. Наявні підтвердження того, що дівчатка більш вдячні, ніж хлопчики (хоча хлопчики вміють отримувати більше користі від висловлення подяки). Крім того, експерти вважають, що поки що немає жодних достовірних даних, а існує лише припущення про те, що здатність дитини відчувати вдячність залежить від її віку. Одне дослідження вивчало почуття вдячності й задоволеності життям у дітей у віці від 3 до 9 років і виявило, що тільки діти у віці від 7 до 9-ти років проявляли майже дорослу здатність відчувати справжню вдячність. Чому? Більшість дітей у віці від 3 до 6-ти років ще недостатньо емоційно розвинені, щоб відчувати справжнє почуття вдячності.

Коли діти досягають передпідліткового віку (10–11 років), більшість з них починають відчувати почуття вдячності сильніше. Хоча варто відзначити, що оскільки діти розвиваються в цей період дуже інтенсивно, у них можуть траплятися радикальні коливання. В один день дванадцятирічна дитина поспішає обійняти свою маму за несподіваний подарунок – новий шкільний рюкзак, а в інший день її доброта може заслужити лише байдужий рух плечима. Проте в 10–11 років, коли діти стають менш егоцентричними та вступають у ранній підлітковий вік, посилюється їх здатність співчувати. А почуття емпатії може стати найдієвішим каталізатором розвитку вдячності.

Наснага песимістів

Дослідники виявили цікавий факт: більш емоційно позитивні діти отримують не так багато користі від «інтервенцій вдячності». Такі діти, швидше за все, вже досягли своєї «емоційної вершини», на відміну від дітей, які відчувають мало позитивних емоцій. Інакше кажучи, якщо за шкалою від 1 до 10-ти дитина знаходиться на позначці 8 при вимірюванні таких показників, як щастя й оптимізм, навчання почуття вдячності не принесе їй багато користі. Але «інтервенції вдячності» дитині, яка знаходиться всього лише на позначці 5, можуть дати значний імпульс, який допоможе почати відчувати благополуччя.

Виховання вдячного ставлення

Отже, як можна інтерпретувати отримані результати наукових досліджень і застосовувати їх? Щоденники вдячності та вдячні візити – важливі для дитини вправи з висловлення вдячності, а прості повсякденні заняття можуть привести до чудових довгострокових результатів.

Почніть тренуватись і проговорювати з дитиною вдячні думки. Наприклад, «Ось як, завдяки тому, що твій друг Женя пропустив футбольний матч і допоміг тобі зробити домашнє завдання, ти отримав таку високу оцінку на контрольній з математики». Важливо, щоб батьки не вказували дітям, як потрібно дякувати, а дозволяли їм демонструвати вдячність будь-якими найбільш зручними для малюків способами – від малюнка до відповідної послуги.

І, нарешті, що теж дуже важливо, діти вчаться найкраще, коли дорослі самі демонструють ту поведінку, якої вони хочуть домогтись від дітей. Діти копіюють поведінку батьків. Чи то букет квітів няні за додатковий час, проведений з дитиною, чи слова вдячності шкільному двірнику за його важку працю, ваші дії говорять гучніше, ніж усі просторікування на тему «Ти можеш проявити хоч краплю вдячності?!».

І ніщо не вчить краще, ніж відкрите висловлення подяки долі за все, що у вас є (замість скарг на те, чого ви позбавлені). Поступово ваша дитина буде вбирати безцінне розуміння: демонстрація та прояв вдячності приносять їй величезну користь.